Everything Everything: 10 кращих пісень

Оскільки вже 20 травня ми почуємо новий, шостий альбом британського арт/прогресив-поп гурту Everything Everything, я вирішила зібрати 10 пісень, які на мою думку на даний момент є найкращими в них. Прослухавши створений з них плейлист можна зрозуміти, «ваш» це гурт чи ні. Добірка створена без ранжування, за хронологією релізів.

MY KZ, UR BF (Man Alive, 2010)

Перша половина дебютної платівки цих британців продемонструвала, наскільки креативним та багатообіцяючим можуть бути EE в подальшому. Оригінальна стилізація під R&B та абсурдний в дечому текст – дуже гарне розкриття потенціалу Джонатана Хіґґза як вокаліста та всього гурту в цілому. 

Schoolin’ (Man Alive, 2010)

Ще одна пісня з оригінальним поєднанням північноамериканського R&B та південноамериканських вибухових барабанних ритмів, підкреслених свистом – розповідь про те, що помилки – нормальна та природня частина життя кожної людини, адже саме так накопичується досвід.

Cough Cough (Arc, 2013)

Триваючи трішки більше трьох з половиною хвилин, ця пісня пропонує величезну кількість ідей. Музичний малюнок постійно змінюється, складаючи враження, наче це поєднання кількох пісень одночасно. Дійсно епічна річ.

Undrowned (Arc, 2013)

Тим, хто чув цей альбом повністю, цей вибір може здатися дивним. Але мені надзвичайно подобається контраст простої, мінімалістичної мелодії та масштабного тексту, який більше нагадує лист, ніж лірику пісні.

To The Blade (Get To Heaven, 2015)

В альбомі, що досі вважається Magnum Opus для EE, кожна пісня варта уваги. Але найбільше – та, з якої все починається, бо вона задає ритм та тон всій платівці.

Blast Doors (Get To Heaven, 2015)

Те, як змінюється музичний малюнок впродовж трьох з половиною хвилин, що триває ця пісня – неймовірно. Надзвичайно глибокий та об’ємний трек.

Night of the Long Knives (A Fever Dream, 2017)

Якщо обирати серед перших, відкриваючих треків EE, цей стрімкий трек, позачасова актуальність якого безсумнівна – найкращий.

Run The Numbers (A Fever Dream, 2017)

В альбомі, де загалом переважає синтезаторний електронний звук, ці гітари, що стрімко вриваються у приспів, роблячи його надзвичайно вибуховим – справжня несподіванка та прикраса. 

Breadwinner (A Deeper Sea EP, 2018)

Цей трек, в якому прекрасно абсолютно все: від того, про що він, до того, як він зроблений технічно та яким відеорядом він супроводжується, міг би знайти гідне місце в будь-якому з альбомів EE, але потрапив лише на загалом непримітний чотирьохтрековий міньйон. 

In Birdsong (RE-ANIMATOR, 2020)

Один з найнетиповіших та найкрасивіших треків в дискографії цього гурту. Спокійний, дещо одноманітний, легкий майже до стану невагомості, він створює собою медитативну атмосферу, в якій за ці п’ять з половиною хвилин можна розчинитися.