Щотижня відбуваються релізи величезної кількості музичних альбомів у
найрізноманітніших жанрах, та лише мізерному відсотку з них вдається
закарбувати свою назву та імена авторів в історії, здобувши статус культового.
Один з таких альбомів – OK Computer від Radiohead, який 21 травня 2022 року святкує
своє двадцятип‘ятиріччя. З цієї нагоди я спробувала потреково розібрати цей
альбом щоб зрозуміти, чи вдалося йому через чверть століття зберегти актуальність.
OK Computer досить сильно відрізняється від обох своїх попередників (які
теж відрізняються один від одного, але інакше) не тільки звучанням, а й тим, що
Pablo Honey та The Bends були переважно емоційно-особистісними та
інтроспективними, в той час як третій альбом гурту є в основному рефлексією на
ті чи інші події чи явища у суспільстві: капіталізм, індустріалізація, стрімкий
ритм життя, технічний прогрес, що починає превалювати над всім людським
і як наслідок – люди стають не тільки більш віддаленими один від одного, а й
беземоційними, ніби зроботизованими тощо. Саме ця тематична актуальність разом
зі звучанням, в якому поєднуються традиційні поп-прийоми та гачки, притаманні
мейнстримній музиці, з оригінальними та подекуди навіть новаторськими ідеями, і
є причиною того, чому цей альбом нарешті приніс Radiohead справжню популярність та змив тавро «групи
одного хіта» (Creep). А тепер переходимо до розбору track-by-track.
Airbag
Пісня, сенс якої простий, прозорий та вичерпно характеризується вже самою
її назвою, одразу говорить слухачеві про те, що цей альбом точно не буде схожим
на двох своїх попередників. Традиційні гітарні рифи тут поєднуються зі «змодифікованими»
додатковою обробкою та окутуються перкусійним семплом, нарізаним з
басово-барабанних партій. Також в цій пісні, що має автобіографічне підґрунтя
для Тома Йорка, який потрапив в аварію у 1987 році, можна помітити ідеї про
реінкарнацію:
In a deep, deep sleep of the innocent
I am born again
In a fast German car
I'm amazed that I survived
An airbag saved my life
In an interstellar burst
I am back to save the universe.
Досить дивно, адже це єдиний раз, коли на альбомі зустрічається подібна
тематика.
Paranoid Android
Для багатьох ця пісня й досі є найкращою в дискографії Radiohead. І це не
дивно, адже цей епічний шедевр тривалістю шість з половиною хвилин складається
з чотирьох відмінних один від одного, ритмічно та жанрово різнорідних сегментів.
Паралельно з тим, як один одного змінюють звукові сегменти, змінюється манера
вокалу та настрій пісні: від меланхолії до агресії, від агресії до втоми та
апатії. І, хоча лірика до пісні була написана як реакція на всього лише один
неприємний випадок, що стався одного разу з Томом Йорком у барі, тематично вона
охоплює кілька меседжів: від жорстокості та неадекватності конкретних
індивідів, до тоталітаризму як державно-політичної системи:
When I am king
You will be first against the wall
With your opinion
Which is of no consequence at all.
Subterranean Homesick Alien
Спокійна та меланхолійна, дещо одноманітна і в мелодійній, і в вокальній
лініях балада, що тільки на коротких приспівах змінює малюнок з пост-рокового
на більш класично роковий, розповідає про бажання ліричного героя бути
викраденим інопланетянами щоби мати змогу подивитися на людство зі сторони,
настільки він втомився від суспільства та почуває себе зайвим у ньому:
I wish they'd swoop down in a country lane
Late at night while I'm driving
Take me on board of their beautiful ship
Show me the world as I'd love to see it
I'd tell all my friends.
Її можна назвати певним острівцем перепочинку перед наступними емоційними гойдалками.
Exit Music (For A Film)
Одна (з двох) дійсно емоційно потужних та темних пісень альбому, така собі трагічна балада. При цьому структурно дуже проста та звичайна. На мій погляд ця пісня, що фактично є піснею, написаною на замовлення у якості саундтрека до фільму 96го року «Ромео + Джульєтта» та узагальнено відтворює сюжет оригінальної п’єси, взагалі не дуже вписується в настрій, концепцію та тематику OK Computer. Вона мало що йому додає в плані атмосфери, а також креативної цінності та значущості.
Let Down
Маючи стандартну куплетно-приспівну структуру, вона також є однією з
найпростіших пісень OK Computer, яка жанрово тяжіє чи то до пост-року, чи то до
типового інді-рок звучання: легкого, дещо статичного та атмосферно світлого.
Тематично вона розкриває почуття певного розчарування, розгубленості та втоми
ліричного героя, або ж сучасного суспільства загалом від світу, в якому людина
відчуває себе маленьким та нікчемним, «розчавленими, наче жук в землі»:
Let down and hanging around
Crushed like a bug in the ground
Karma Police
Якщо орієнтуватися на статистику стримінгових сервісів – найпопулярніша,
найпрослуховуваніша з пісень OK Computer, справжній хіт, який напевне хоча б
раз у житті чули й ті, хто не вважає себе шанувальником Radiohead. Хіт, який фактично є звичайнісіньким брит-попом –
жанру, популярність якого в ті часи ще не встигла піти на спад, жанру, певною
мірою як противага якому і був створений OK Computer. Чи означає це, що середньостатистичний слухач тяжіє до
простих сенсів та форм – я не знаю (але скоріше за все так). Хоча своєю
внутрішньою атмосферою вона добре вписується в OK Computer. Ліричний герой
даного треку виявляє себе як агресор, якого оточуючі дратують лише тому, що
вони не такі, як він. Причому він сам не здатний щось їм заподіяти, та просто
сподівається, що рано чи пізно за те, що вони такі на його думку погані, їм,
як-то кажуть, «прилетить карма».
Fitter Happier
На тлі кількох попередніх пісень альбому, ця роботизована інтерлюдія при
першому знайомстві з OK Computer може змусили злетіти брова догори. Тривожно-антиутопічна,
вона стала певним ядром, що зосереджує в собі основні ідеї альбому: емоційна
спустошеність, почуття самотності у великому та надто швидкому світі,
конформізм тощо.
Electioneering
Надалі політично забарвлені пісні стануть звичною для Radiohead справою,
але саме ось цей трек став початком низки їдких та іронічних висловлювань, що надалі
дозволяв собі гурт на адресу або ж конкретних політиків, або тих чи інших політичних
подій та рішень. В даному випадку висміюються політики-популісти, які відверто
брешуть своїм виборцям, щоби прийти до влади:
I will stop at nothing
Say the right things
When electioneering
I trust I can rely on your vote
When I go forwards, you go backwards
And somewhere we will meet
Мелодійно ця пісня досить суттєво вирізняється серед інших треків альбому,
вона трішки важча, являє собою щось більш наближене до звучання Pablo Honey,
який був спробою у грандж.
Climbing Up The Walls
Мій особистий фаворит на цьому альбомі та дійсно великий діамант у всій
дискографії Radiohead. Психоделічно-нервова та тривожна, глибоко інтроверсійна
та метафорична, ця пісня про проблеми з ментальним здоров’ям надзвичайно
емоційно та досить нетипово з технічної точки зору ілюструє справжній приступ
паніки людини, яка божеволіє, у якої розвивається шизофренія, множачи в
особистості «інших особистостей»:
I am the key to the lock in your house
That keeps your toys in the basement
And if you get too far inside
You'll only see my reflection
Напруга, що утримується з першої до останньої секунди, досягається і
вокальною, і музичною складовою. Вона наростає поступово з кожною секундою і
досягає абсолютної точки кипіння, що леденить душу атональним фіналом.
No Surprises
Ще один визначний хіт, який подарував світові цей альбом. Доволі спокійна
та навіть заспокійлива, заколисуюча мелодія тут контрастує з лірикою, що
наскрізь просякнута безнадійністю, Ліричний герой живе «без тривог та
сюрпризів», тобто максимально спокійним життям за класичною схемою: робота, дім
та родина, добрі та привітні стосунки з оточуючими. Не дивлячись на те, що він
розуміє, що таке «мирне» життя є для нього кліткою, в якій він повільно вмирає,
він не бачить для себе іншого виходу.
Lucky
Передостанній трек, що тяжіє до більш класично-рокового епічного гітарного
звучання з експресивним приспівом (і недоречним при всій моїй любові до обох гітаристів Radiohead соло), був створений та випущений раніше за інші пісні
альбому – ще у 1995 році. Багато хто вважає, що тематично вона ніби пов’язана з
Airbag, тільки тепер вже мова йде не про автотрощу, а про виживання в
авіакатастрофі. Але я дозволю собі вдатися до суб’єктивного декодування та
припустити, що насправді вона про те, що кохання може як вбити:
Kill me Sarah
Kill me again with love
Так і врятувати людину:
Pull me out of the air crash
Pull me out of the lake
'Cause I'm your superhero
We are standing on the edge.
Паралельно з цим (якщо розглядати OK Computer як тематично
концептуальний альбом) можна сказати, що ліричний герой нарешті подолав свої
проблеми та «знову на ходу», ба більше – досяг таких успіхів у суспільстві, що
з ним хоче зустрітися навіть голова держави, та він не має на це часу. Цілком
ймовірно, що такі метаморфози відбулися саме завдяки закоханості.
The Tourist
Закінчується альбом закликом «пригальмувати» як певним підсумовуванням
всього, про що було сказано в попередніх піснях, втіленим у чогось типу
колискової, яка завершується легким та медитаційним дзвоном трикутника, що
поступово стишується.
Отже, чи актуальний цей альбом на сьогоднішній день? Звісно, адже зараз темп
життя став ще швидшим, комп’ютери, гаджети та сучасні технології – це те, без
чого багато хто не уявляє ані дня,
а «прогресивне людство» все
намагається і намагається жити за принципом «Fitter. Happier. More productive. Comfortable. Not drinking too much» і т.д. за текстом (а переважно виходить все одно наче
свині на антибіотиках у клітках). З іншого боку – ваше ставлення до актуальності
тематичного посилу цього альбому залежить від того, чи вважаєте ви, що все це
погано. Але те, що як музичне явище суміші великої кількості різних жанрів і
тем, що надихнуло собою цілу низку відомих зараз музикантів та гуртів, OK
Computer й досі має величезну вагу – безсумнівно. Також він є цінним як зародок
ідей, які Radiohead розвинули та вдосконалили в своїй творчості надалі.
Коментарі
Дописати коментар