Альбоми Tame Impala від гіршого до кращого

 

Перш за все варто зазначити, що Кевін Паркер aka Tame Impala – один з тих небагатьох музикантів, у дискографії яких немає (принаймні поки що) відверто слабких моментів. Тому навіть те, що у цьому та подібних списках опиняється на останньому місці, варте уваги слухача. Кожен з альбомів його дискографії абсолютно точно вартий уваги та витраченого часу. 

4. InnerSpeaker (2010)

Жанр: Psychedelic Rock

Цей альбом являє собою концентрат атмосфери Pink Floyd та The Beatles. Настільки, що аж занадто. Не копіюючи жоден зі згаданих гуртів, Кевін Паркер так вправно наслідує їх, що як наслідок від прослуховування Innerspeaker залишається враження ніби він створений не у 2010 році, а десь там в 60х. Проте це все ще чудовий, трохи хіпстерський альбом для поціновувачів психоделічного року, яким штучне зістарювання звуку до смаку. Яскравий та потужний дебют.

Найкращі треки: Runway Houses City Clouds, Alter Ego, Solitude Is Bliss, I Don't Really Mind

3. The Slow Rush (2020)

Жанри: Synthpop, Neo-Psychedelia

Останній на сьогоднішній день альбом Tame Impala знаменує собою ще один крок від психоделічної гітарної музики до більш дружніх пересічному слухачеві, більш зрозумілих електронних звуків, які, сплітаючись, створюють музичну абстракцію неймовірної краси. Дуже світлий атмосферно, цей альбом створює при прослуховуванні дуже дивний настрій безвиході та сподівання одночасно. Основним лейтмотивом крізь весь хронометраж (а це 57 з половиною хвилин, що у даному випадку зовсім не відчувається як щось надмірне) проходить тематика часу: минулого, майбутнього, теперішнього. Так чи інакше ця концепція підтримується кожним треком окрім Glimmer, який можна було би замінити на Patiece, що потрапив лише до розширеної делюкс-версії. Окремо варто відзначити обкладинку. Вона не тільки сама собою дивовижно прекрасна, а й неймовірно пасує змісту The Slow Rush.

Найкращі треки: Posthumous Forgiveness, Lost In Yesterday, Borderline, Breathe Deeper, Tomorrow’s Dust

2. Lonerism (2012)

Жанри: Neo-Psychedelia, Psychedelic Pop

Фактично це все той же психоделічний рок 60-70 років, але більш осучаснений та експериментальний у порівнянні з InnerSpeaker, з наявною в ньому великою кількістю синтезаторних вплетінь, що підкреслюють психоделічні малюнки гітари. Як результат – він вийшов набагато більш динамічним та різноманітнішим за попередника. Також цей альбом відрізняється від дебютного концепційною цілісністю: тема розгубленості, самотності, почуття покинутості пронизує його наскрізь. Кожна з пісень надзвичайно багатошарова та багатогранна, кожна заслуговує уваги. Тим не менш, вони добре доповнюють одна одну, створюючи єдину картину.

Найкращі треки: Feels Like We Only Go Backwards, Elephant, Apocalypse Dreams, Keep On Lying

1. Currents (2015)

Жанри: Synthpop, Psychedelic Pop

Саме на третьому альбомі Кевін Паркер наважується зовсім відійти від психоделічного року та дозволити собі ще більше експериментувати. І саме тому цей альбом, який зробив проєкт Tame Impala відомим широкому загалу (здебільшого завдяки одній пісні, яка навіть не є найкращою в Currents), я вважаю найкращим. Взявши за основу синтпоп 80-х років, трохи фанку, трохи традиційних для Кевіна психоделічних мотивів, йому вдалося зробити те, що буде близьким для нього самого, але у той же самий час буде подобатися пересічному слухачеві.

Альбом гарно впорядкований та дуже послідовний на всьому своєму шляху.  Лірика досить особистісна та інтроверсійна, як це є завжди у Кевіна, але у той же самий час і достатньо відкрита для того, щоби кожен знаходив її близькою саме для себе, міг інтерпретувати по-своєму. Серед всього треклисту окремої уваги варта Let It Happen, з якої й починається альбом, одразу збиваючи з ніг та заворожуючи собою слухача. Цей майже восьмихвилинний шедевр сміливо можна вважати не тільки найкращим в дискографії Tame Impala, а й однією з найкращих пісень 2010х взагалі. Але загалом жодна секунда з 51 хвилини хронометражу не є зайвою. Більше того – я би ризикнула збільшити тривалість ще на 10 хвилин заради того, щоб включити в основний альбом дві пісні, які потрапили в розширену версію з бі-сайдами та реміксами: List Of the People (To Try and Forget About) та Taxi'’s Here.

Найкращі треки: Let It Happen, Eventually, New Person, Same Old Mistakes, Love/Paranoia, Past Life