 |
| обкладинка My Other People |
Дата релізу: 17.06.2022
Жанри: Post-Punk, Noise Rock
В цілому другий
альбом британців TV Priest такий самий, як і їхня дебютна робота, що
побачила світ у лютому минулого року. Він настільки ж гучний та дзижчачий, настільки
ж холодний та суворий. Єдина різниця полягає у тому, що, на відміну від
політично госрого Uppers, My Other People – набагато більш особистий та інтроспективний з точки зору лірики альбом. Але це, на жаль,
не додало йому унікальності.
Загальна проблема
TV Priest як гурту полягає у тому, що їм не вистачає свого
власного обличчя, якоїсь особливості чи харизматичності особистостей, за рахунок яких вони б
виокремлювалися серед інших. За останні років 5 британського постпанку стало
настільки багато, що ти просто зобов’язаний мати щось, чим запам’ятаєшся
слухачеві, за рахунок чого він пригадає та ввімкне саме твою платівку, якщо
йому захочеться послухати постпанк. І ось такого компоненту цьому гурту
критично не вистачає, хоча до запропонованого ними матеріалу як такого
претензій немає.
Вокал Чарлі
Дрінквотера подібний до вокалу Ніка Кейва, якщо б він був суворим та розлюченим.
Така спокен-ворд манера похмурого бормотіння, що іноді зривається на знервовані
крики, доповнена брутальним звучанням викривлених гітар та ударних, створює
дуже напружену атмосферу, що тримається впродовж всього хронометражу альбому.
Але у другій половині My Other People, якщо поділити треклист альбому навпіл, виникає таке враження, ніби гурт
вже й сам втомився. Тому альбом, не дивлячись на стандартну 41 хвилину
хронометражу, відчувається невиправдано затягнутим, а зачепитися у всьому цьому
звуковому нойз-безладі вуху практично немає за що, тому що гачків та хуків катастрофічно бракує.
6,5/10
Послухайте My Other People на улюбленій стримінговій платформі. Напишіть в коментарях, що ви думаєте про цей альбом, якщо слухали його.
Коментарі
Дописати коментар