The Back Room – 17 років: про потужну дебютну платівку британців Editors

 I’ve got a million things to say

За час своєї  двадцятирічної кар’єри Editors неодноразово порівнювалися з різноманітними гуртами в той чи інший період свого творчого шляху. Так, до прикладу, за свій дебютник The Back Room, якому сьогодні виповнюється 17 років, вони досить очікувано не уникнули порівняння з американцями Interpol, які на той момент вже мали два альбоми в дискографії. І дійсно, деякі паралелі можна провести хоча б тому, що жанр плюс-мінус один і той самий. Але Editors від самого початку й дотепер мають те, чого ніколи не було ані в Interpol (попри всю мою пошану), ані у будь-якого іншого гурту, з яким вони могли бути порівняними: неймовірний вокал, енергія та харизма фронтмена Тома Сміта (він на сцені під час живого виступу – це те, що хоча б раз в житті варто побачити й почути, щоб назавжди закохатися в цей гурт).

The Back Room – дуже темний і холодний, надзвичайно пристрасний та щільний альбом, водночас не позбавлений танцювальності й типових більшою мірою для поп-музики в’їдливих приспівів. Йому вдається поєднувати в собі дві однаково важливі характеристики будь-якого хорошого альбому: сирість і щирість емоцій з детальною продуманістю на кожному кроці. Від першого до останнього треку The Back Room не відпускає уваги слухача, розкидаючи тут і там гачки, які міцно чіпляються за пам’ять, не даючи забути ту чи іншу пісню ще довго навіть після першого прослуховування, викликаючи бажання повернутись до цих пісень.

Альбом сповнений того, що заведено називати бенгерами: пісні типу Lights, Munich, Blood, Fingers in the Factories не застаріли й досі, через стільки років. В ньому є й кілька недосконалостей, выдверто слабких моментів, сконцентрованих переважно посередині трек-листа. Але блідість Fall, All Sparks та (частково) Camera легко можна пробачити, враховуючи, між якими яскравими треками вони розташовані. Це просто острівець спокою перед тим, як вас знову викине в бурхливе море гітар, що дзижчать, і активно пульсуючого ритму. Гітар та ритму, прикрашених соковитим баритоном. Це надзвичайно динамічна та цікава подорож тривалістю 43 хвилини.

Послухайте The Back Room на улюбленій стримінговій платформі. Напишіть в коментарях, що ви думаєте про цей альбом, якщо слухали його.