Не перевершуючи досягнень свого попередника, новий альбом британки японського походження пропонує слухачам все ще дуже якісну ностальгічну поп-музику.
Дата релізу: 16.09.2022
Жанри: Pop, Dance Pop, Electropop
Музиканти, що задали самим собі дуже високу
планку своєю дебютною платівкою, часто стикаються з проблемою завищених очікувань
від пересічних слухачів та критиків. Часто ці очікування не справджуються, і "другокурсник",
як це заведено називати в англомовній традиції, видається лише блідою тінню
свого попередника. Новий альбом Ріни Саваями, на жаль, натрапив на цю пастку.
Він програє порівняння з її дебютною роботу, але все ще є досить яскравим та безперечно вартим
ознайомлення.
Найбільшою проблемою
Hold The Girl особисто для мене стало те, що музично він набагато менш варіативний за
SAWAYAMA, однозначно більш націлений на мейнстрім. Якщо на дебютній платівці
співачка загравала то з R&B, то з альтернативним роком, а почасти й з
ню-металом, Hold The Girl не пропонує слухачеві нічого, що виходило б за межі поп-музики радіофрендлі-формату. Часто він танцювальний, подекути - лірично-баладний, наче створений бути використаним у якості саундтрека якщо не до якоїсь романтичної комедії, то до чергового діснеївського мультфільму.
Крім того, мелодійно цей альбом дуже простий, базовий. Здебільшого використовуючи музичну традицію поп-музики "нульових", він постійно нагадує щось, що неможливо пригадати. Ймовірно через те, що не копіює когось конкретного, а ґрунтується на якомусь збірно-стандартизованому звучанні. Тут вам пригадаються і Леді Гага, і Келлі Кларксон, і Кеті Перрі, і Крістіна Агілера, і тощо, тощо, тощо. Але у цій ситуації з подібністю на все й одразу рятує те, що Ріна має надзвичайно потужний, приємний та тембрально унікальний вокал, здатний "врятувати" собою посередній матеріал та не дати слухачеві забути, чий саме альбом він зараз прослуховує.
7/10
Послухайте Hold The Girl на улюбленій стримінговій платформі. Напишіть в коментарях, що ви думаєте про цей альбом, якщо слухали його.
Коментарі
Дописати коментар