Дата релізу: 19.03.1990
Жанри: Synthpop, Darkwave
З боку рандомайзера було доволі іронічним запропонувати мені для прослуховування цей альбом менш ніж за тиждень до виходу нового альбому Depeche Mode. Хоча я б їх все одно не порівнювала навіть підсвідомо, оскільки це не має жодного сенсу, якщо роботи настільки віддалені одна від одної в часі. Доволі іронічним було запропонувати послухати Violator в день, коли цьому альбому виповнюється 33 роки. Звісно, варто зауважити, що це прослуховування для мене не було першим. Хоча, навіть якщо я і не чула б цей альбом повністю, він містить в собі кілька надпопулярних пісень, котрі не чув в своєму житті, мабуть, хіба що той, хто не просто не цікавиться музикою, а не любить її настільки, що в різноманітний спосіб уникає навіть випадкового її прослуховування.
Не можу сказати, що всі пісні Violator однаково хітові чи вдалі. Наприклад, два перших треки навіть не стільки невдалі, скільки просто дещо блідіщі за наступний матеріал альбому та, цілком можливо, не спонукнуть якогось випадкового слухача продовжувати. Хоча продовжувати варто – це безумовно, оскільки далі цей альбом містить в собі купу яскраво-танцювальних та гіпнотично-медитативних та просто захоплюючих моментів, які надзвичайно збалансовано та гармонійно поєднуються, оскільки вони «зшиті» між собою ниткою такої собі майже готичної похмурості. Привабливо-брудна і болісно-солодка, ця робота Depeche Mode, що є однією з найпомітніших та найвпливовіших у сучасному синтпопі – обов’язкова для ознайомлення.
9,5/10
Послухайте Violator на улюбленій стримінговій платформі. В коментарях напишіть, чи подобається цей альбом вам.
Коментарі
Дописати коментар