Fever Ray - Radical Romantics: огляд альбому

 


Дата релізу: 10.03.2023

Жанри: Art Pop, Experimental Pop, Synthpop

По-перше, меломан наляканий обкладинкою цього альбому. По-друге – для напису на обкладинці обраний один з найогидніших серед всіх можливих шрифтів. І це, в принципі, все, що можна було би сказати про нову роботу Fever Ray. Зовнішнє тут превалює над внутрішнім. І це зовнішнє не так щоб аж дуже приємне, плюс воно, як на мене, жодним чином не відображає собою суті того, про що йдеться.


Якщо відкинути ось цю дивну зовнішню ексцентрику, Radical Romantics - це просто альбом про кохання. «Традиційне» чи не дуже – великого значення не має, бо кохання є кохання. Однак, без елементів, які зазвичай є характерними для альбомів подібної тематики: сентиментальність, зворушливість, надмірна емоційність і ось це от все. Ви не знайдете тут класичних балад, замість них - химерна електроніка з диско-бітами та вокалом, який намагається бути лячним, але в основному він просто не дуже приємний тембрально.

Найпомітнішим та найважливішим моментом альбому є пісня, що його відкриває – What They Call Us. Розкриваючи тему ставлення суспільства до «нетрадиційних» стосунків, вона є доволі потужною заявою, проголошуючи страхи представників тих самих «нетрадиційних» меншин бути відкритими перед суспільством, демонструвати свої почуття на загал. Ця тематика так чи інакше підтримується й рештою альбому, але вона не настільки помітна і не так добре впадає в память. І саме це – головна проблема Radical Romantics. Для того, щоб вважатися  артовим та експериментальним, він занадто простий та доброзичливий до слухача, а для того, щоб бути популярним – занадто блідий з точки зору матеріалу: тут не так багато гачків, зачепившись за які слухач хотів би повернутись до цієї роботи.


7,2/10


Послухайте Radical Romantics на улюбленій стримінговій платформі. В коментарях напишіть, чи сподобався цей альбом вам.

Коментарі

  1. А мені обкладинка подобається, вона така неприємна звісно, як ніби бйорківська, але разом з тим дуже унікальна...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вона унікальна і приваблює погляд своєю дивакуватістю, але візуал в мені волає. Особливо від цього неможливого "готичного" шрифта.

      Видалити
    2. Ну це хоча б краще ніж той дешевий шрифт з мемів у Sleaford Mods, я як побачив вперше - ледь не випав

      Видалити
    3. Sleaford Mods скоро самі стануть мемом. "Недовольні діди шось бубнять" чи щось типу того, бо бубнять одне й те саме і скільки можна.

      Видалити
    4. Це ти ще не бачила кліп на UK GRIM, ото там реальний треш.
      https://www.youtube.com/watch?v=loiI8M3U7gA

      Видалити
    5. Мде... Я ото сьогодні писала, що між раптовим та свідомим потраплянням в лайно є велика різниця. Так от, прослуховування їхнього альбому сьогодні було моїм свідомим тупцюванням по лайну тривалістю без 12 хвилин година, бо я знала, що навряд там буде щось, що вартувало б уваги. Сама кажу, що не варто такого робити і роблю 😂

      Видалити
    6. Я так свідомо вскочив у лайно на півтори години, послухавши Dead Petz Майлі Сайрус, але все ж це був позитивний досвід, бо я нарешті його послухав і нарешті зрозумів, наскільки це дно та жахливо. Тож все ж погані альбоми теж треба слухати, щоб залишатися в балансі лайна та золота.

      Видалити
    7. Ну а я, мабуть, утримаюсь від його прослуховування, бо я його вже ненавиджу через Flowers, що лунає буквально з кожної праски вже деякий час. Якась "Шальная Імпєратріца" нового покоління сильних та незалежних жіночок вікової категорії 45+, що утримують вдома табун кицьок, їй-богу.

      Видалити
    8. ВАЖЛИВО! Якщо ти ніколи не чув імператрицю і уявлення не маєш, що то таке - краще його й надалі не мати 😂

      Видалити
    9. Імператрицю я чув, все ж не вчорашній. А Flowers не із Dead Petz, це її альбом 2015 року, де вона обдовбалася коксу і півтори години мастурбувала мікрофон з усіма супровідними звуками (ну воно так слухається хоча б). Flowers насправді з Endless Summer Vacation і от про він вже... ну десь так:

      https://twitter.com/aoty/status/1634193206370873345

      Видалити
    10. А, ось воно що. Ну, у будь-якому разі,ані нова, ані стара творчість Сайрус мене не цікавить.

      П.С. Ми всі травмовані імператрицею 😞

      Видалити
    11. В тебе ця імператриця довбана як ніби головний антагоніст всієї музики. Хоча я був травмований іншими витворами мистецтва, так би мовити.

      Видалити
    12. Та ні, в музичному просторі пост-совку крінжі предостатньо насправді. Я би навіть сказала, що знайти щось не крінжове набагато складніше. Просто Flowers викликала асоціації саме з цією піснею.

      Видалити
    13. ✨ I am a crazy empress
      I can buy myself flowers
      And don't call me pretentious
      Because just shut up ✨

      Видалити
    14. якби Алєгрова була американкою, співала б таке

      Видалити
    15. Я думаю, що якби Алєгрова була американкою, то ми б не знали, хто така Алєгрова взагалі

      Видалити
    16. і може воно було би на краще)

      Видалити
    17. Тим часом я під приємні розмови про Сайрус-Алєгрову написала той самий текст, який викладати аж за місяць 👍

      Видалити

Дописати коментар