Пост-рок: коротка історія та основні характеристики жанру

 

Напевне не знайдеться в світі жодної дорослої людини з мінімальним слухацьким досвідом, яка б не мала жодного уявлення про те, що таке рок-музика, хоча б якогось стереотипного та узагальненого. А от з визначенням того, що таке пост-рок, все набагато складніше, тому що це один з тих випадків, коли уявлення про жанр не отримаєш випадково – слухаючи радіо чи музичний тв-канал.

Що таке пост-рок?

Так називається експериментальний різновид рок-музики, що набув широкого розповсюдження у 90-ті роки минулого століття. Вперше цей термін для жанрової номінації було використано у 1994 році британським журналістом Саймоном Рейнольдсом відносно альбому Hex від гурту Bark Psychosis. Застосував він його для того, щоб описати використання гуртом типових для рок-музики інструментів, за допомогою яких ними була створена нетипова ані за структурою, ані за ритмікою, ані за атмосферою для року музика. І це, по суті, і є характеристика пост-року.

Проте сказати, що Bark Psychosis є «батьками» жанру буде неправильно, адже музика, яку технічно можна було би віднести до пост-року, існувала задовго до них. Так, перші зародки жанру можна знайти ще в 60-х роках XX ст., а саме – в творчості гуртів The Velvet Underground та Public Image LtdPiL, яких зазвичай вважають ключовими фігурами у становленні пост-панку.

Характерні риси пост-року

• Відсутність традиційної структури побудови пісні (куплет-приспів-куплет-приспів). Замість цього характерними є повторювані мелодійні малюнки та сповільнений темп, експерименти з розміром та акордовими гармоніями.

• Традиційно «рокові» інструменти використовуються не для агресивно-інтенсивних рифів, а для вибудовування текстурних мелодійних паттернів, акцент – завжди на створенні атмосфери, котра зазвичай характеризується меланхолійністю та зовнішньою емоційною стриманістю.

• Вокал, якщо він і присутній, часто виступає у якості додаткового інструменту, органічно «вбудовуючись» в загальне мелодійне тло, стаючи з ним єдиним цілим, не відволікаючи на себе увагу.

• Використання великої кількості найрізноманітніших ефектів для гітар, найчастіше – тих, що «розмивають» звук.

• Середня тривалість треку зазвичай перевищує 5 хвилин.

Часто послідовники пост-року додають до традиційних електро-, бас-гітар і ударних також і елементи електронної музики, синтезатори, що дозволяє зробити звучання ще атмосфернішим та фактурнішим. В пост-рокових піснях іноді можна ідентифікувати елементи краут- та мат-року, постпанку, ембіенту, дрім-попу, джазу тощо: безлічі інших жанрів, які зазвичай стоять дещо в опозиції до класичного року, побудованого на блюзових акордах, а коли поєднуються з ним – осучаснюють та урізноманітнюють його.

Ключові та найпомітніші гурти жанру пост-рок:

• Bark Psychosis

• Talk Talk

• Godspeed You! Black Emperor

• Mogwai 

• Thee Silver Mt. Zion Memorial Orchestra

• Sigur Rós

• God Is an Astronaut