Музичні підсумки 2023 року

 

Підбивати підсумки 2023 року – справа не з легких та приємних, справа, яку, чесно кажучи, хочеться відкласти на потім якомога далі, а може й взагалі скасувати. Оскільки здебільшого вони не є втішними та обнадійливими. Навіть у музичному аспекті.

І хоча я маю внутрішнє відчуття, що у 2023 році слухала значно більше різної музики, ніж в 2022, переважно це було досягнуто за рахунок трьох своєрідних «викликів», котрі я сама собі вигадала. І серед цих приблизно 250-300 альбомів не було (або майже не було) альбомів, випущених саме в цьому році. Музичні ж релізи поточного року якось не дуже зацікавлювали собою та спонукали ними цікавитися. Але деяка кількість альбомів, які особисто я можу назвати для себе кращими за 2023 рік, все ж є.

My Back Was A Bridge For You To Cross від ANOHNI and the Johnsons – перший та головний серед них. По-перше – надзвичайно приємне відкриття (нового для мене) артиста. По-друге – дуже потужна робота сама по собі. Альбом, можливо, не здивує музично, але з точки зору вокалу та закладених сенсів для мене це безумовний цьогорічний фаворит.

Якщо ж говорити про тих, з чиєю творчістю давно знайома, але їм вдалося мене здивувати – Foo Fighters з альбомом But Here We Are. Останні кілька робіт гурту були зовсім невдалими, тому й очікування, якщо й були, то хіба що вкрай низькі. Натомість, But Here We Are – один з найкращих альбомів американців загалом та кращий за останні років 10 як мінімум.

Очікувано хорошим та якісним вийшов перший за десять років альбом Sigur Rós. ÁTTA – точно не найкращий альбом ісландців загалом, але дійсно чудовий. Stereo Mind Game від британського гурту Daughter – ще одне довгоочікуване повернення. Першим за сім років і всього третім в їхній кар’єрі альбомом вони змогли показати свій дещо інший, більш динамічний та світлий бік.

The Land Is Inhospitable and So Are We від Mitski – альбом-реабілітація після відверто невдалої минулорічної спроби співачки себе в синтпопі. Легкий, чуттєвий, емоційний та багатогранний The Land Is Inhospitable and So Are We дійсно заслуговує називатися одним з найпомітніших та найприємніших музичних моментів 2023 року.

Серед решти релізів, котрі запам’яталися, так чи інакше залишивши в мені по собі якісь враження та спогади:

Blonde Redhead - Sit Down for Dinner (Dream Pop)

Laurel Halo – Atlas (Ambient)

Slowdive - everything is alive (Dream Pop)

Jessie Ware - That! Feels Good! (Nu-Disco)

Unknown Mortal Orchestra - V (Psychedelic Pop)

Squid - O Monolith (Art Punk)

Lankum - False Lankum (Avant-Folk)

The Murder Capital - Gigi's Recovery (Post-Punk)

Carly Rae Jepsen - The Loveliest Time (Dance-Pop)

Kesha - Gag Order (Alt-Pop) – певно, одна з головних музичних несподіванок для мене в цьому році, оскільки з того, що я колись від цієї співачки чула, ніколи б не подумала, що її робота може бути настільки цікавою та креативною.

Desire, I Want To Turn Into You та the record від Caroline Polachek та boygenius відповідно – також дуже хороші альбоми, гідні уваги та згадування з списках кращих альбомів за рік, хоч я й не залишилась від них у настільки ж великому захваті, як, здається, це сталося з більшістю. 

Окремо відзначу три чудових лайв-альбоми:

Ichiko Aoba - Ichiko Aoba with 12 Ensemble (Live at Milton Court) (Chamber Folk)

Parannoul – After the Night (Shoegaze)

Black Country, New Road - Live at Bush Hall (Art Rock)

І наостанок –  два найкращих дебютних альбоми 2023 року: стильний та сучасний ф’южн- джаз Kurena від японки Kurena Ishikawa, а також емоційне повернення в навколоґранджеву естетику 90-х Blondshell.

На цьому все. Єдине, що залишається - чекати, що підготує нам наступний рік.