Frank Carter & The Rattlesnakes – Dark Rainbow: огляд альбому

 

Дата релізу: 26.01.2024

Жанр: Modern Rock, Indie Rock

Спроба Френка Картера у 2021 році повернутися до чогось на кшталт панківських коренів була відверто провальною. В альбомі Sticky вдалою була лише одна пісня – спільна з Джо Талботом, фронтменом IDLES. Вдалою вона була би і без нього, але більше на тому альбомі слухати, на жаль, немає чого – вся ексцентричність та бунтарність Sticky була по суті просто комічним копіюванням панк-року 70-х з усім найгіршим, що в ньому є. Тому знов стати на шлях вже звичного для Frank Carter & The Rattlesnakes альтернативно-рокового звучання на Dark Rainbow є правильним кроком.

Новий альбом відчувається абсолютно логічним продовженням Modern Ruin та End of Suffering (останній більшість сварить, але мені подобаються обидва), взявши від них обох найкраще та роблячи акцент на тому, що насправді є сильною стороною гурту та Френка як сонграйтера – створенні напруженої та меланхолійної атмосфери. Атмосфери, в якій основним елементом є лірика (місцями дуже проста та прямолінійна, але така, що підкуповує своєю щирістю та вразливістю) і вокал Френка, за допомогою якого він завжди дуже яскраво виражає власні емоції. І тут все спрацювало так, як і мало би спрацювати.

Мелодійний компонент в творчості Frank Carter & The Rattlesnakes завжди відчувався чимось другорядним, таким, що має тільки обрамляти та підкреслювати зболені співи. Але і з ним у випадку Dark Rainbow все добре: альбом відчувається виваженим та послідовним, з оптимальним балансом між жвавими рифами та баладною мелодійністю, тож кожен в ньому може знайти для себе те, що йому більше подобається. Хоча також варто зазначити, що нічого надзвичайного ви тут не зустрінете - доволі стандартний "альтернативний рок", що тримається перш за все на харизмі фронтмена.

7,2/10

Послухайте Dark Rainbow на улюбленій стримінговій платформі.