Дата релізу:
07.02.2025
Жанр: Ambient Pop
Якщо maybe tomorrow звучить як альбом
людини, котра думає, що це її остання робота, House In The Woods звучить як
альбом людини, яка абсолютно в цьому впевнена. Якщо maybe tomorrow звучить як
альбом людини, що активно проходить процес прийняття невідворотного, House In The
Woods звучить як альбом людини, для якої він вже позаду. Я знаю, що це сильно
контрастує з тим, що обуло озвучено за офіційну інформацію про смерть Раяна, та
може для багатьох виглядати божевільною теорією змови, але те, про що він
співає в двох своїх останніх альбомах, чітко свідчить, що хвороба його була тривалою
та він знав, що доволі скоро вона, швидше за все, забере його життя.
House In The Woods наповнений не тільки
самоаналізом та саморефлексією, спогляданням назад, у минуле, а й зверненнями
до тих, хто був Раяну найближчим, найдорожчим:
Tell the kids I love them and I'm sorry
Not a day goes by where I wonder if they miss me
Цікаво, чи звучав би цей альбом інакше,
якби Раян брав активну участь в роботі над ним? Чи були враховані його побажання, його бачення
того, як House In The Woods має звучати? Ми про це вже ніколи
не дізнаємось, але я сподіваюсь, що це так. Музично альбом вийшов доволі теплим, світлим та затишним. Лірично ж
він доволі темний та депресивний, але в текстах не відчувається болю, смутку, розгубленості та відчаю, які чітко відслідковувались у попередній роботі – в них
відчувається спокій та смирення. І це тільки ще більше закріплює в мені як в слухачі враження про те, що
це альбом людини, котра знає, що її кінець близько, що він неминучий, усвідомила та прийняла
це. Це дуже зворушує, але водночас
й дуже-дуже ранить.
Коментарі
Дописати коментар