Caroline Polachek - Desire, I Want To Turn Into You: огляд альбому

 


Дата релізу: 14.02.2023

Жанри: Alternative Pop, Electronic Pop, Experimental Pop

Запрошуючи слухача відвідати її острів у вигляді другого альбому, випущеного під своїм справжнім ім’ям, Керолайн Полачек пропонує йому доволі цікаву подорож, наповнену світлом і теплом. Подорож ця легка, хоча й емоційна. І іноді при прослуховуванні Desire, I Want To Turn Into You навіть дійсно виникає відчуття, наче знаходишся десь на віддаленому від цивілізації острові, де можеш розслабитись та відпустити накопичені емоції. Особливо це відчуття загострюється на короткій Sunset – пісні, виконаній в якійсь напівлатиноамериканській стилістиці.


За настроєм цей альбом значно менш інтровертний, ніж його попередник Pang: такими тут можна назвати тільки, мабуть, Hopedrunk Everasking та Butterfly Net. Це вже швидше про прийняття себе та пошук перспективи розвитку в цьому світі зі всіма його особливостями та недоліками. Від пісні до пісні звуковий ландшафт та настрій настільки змінюється, що було би однаково неправильним як зводити Desire, I Want To Turn Into You до якогось певного жанру, так і виокремлювати кожен з тієї купки жанрів, які присутні тут лише побіжно – він просто експериментальний та доволі різнорідний, хоча й тримається купи переважно завдяки об’ємному та гнучкому вокалу Полачек. І, безперечно, попри екстравагантність, деяку специфічність та експериментальність, Desire, I Want To Turn Into You – це в першу чергу поп-альбом з піснями, які доволі легко запам’ятати і які так само легко уявити ненав’язливо-непомітними, коли вони супроводжують собою ваші будні фоном.


8/10


Послухайте Desire, I Want To Turn Into You на улюбленій стримінговій платформі. Напишіть в коментарях, що ви думаєте про цей альбом, якщо слухали його.

Коментарі

  1. Це настільки прекрасний саундтрек для Stardew Valley, що мені під час прослуховування мимовільно захотілося знову провідати свою затхлу ферму, яку я закинув через те, що одружився і все перетворилося в нудну рутину.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. значить на рахунок "підійде фоном" я не помилилась)

      Видалити
    2. Не помилились, однак я можу сказати, що для мене на цьому альбомі було багато моментів, які були варті того, щоб сконцентруватися на них.

      До речі, а є сенс плекати надіЇ на рев'ю нового синглу Лани Дель Рей? Дуже хотілося б послухати ваші думки про A&W.

      Видалити
    3. Так, безперчно, воно цікаве, бо ж експериментальне. Рев'ю на сингл? Хм, ідея цікава, але не знаю, чи вартуватиме та кількість думок, що в мене про нього є, окремої статті. Треба подумати, якщо там тексту набереться на абзац - буде в бліці під кінець місяця, якщо хоча б абзаци два-три, то зроблю окремим постом. А відгук на альбом Лани, думаю, буде (до релізу ще аж місяць і то дожити треба, але якщо таки доживемо). Я до її творчості ставлюсь доволі нейтрально, але ось ця нова пісня сподобалась.

      Видалити
    4. Ні, ну Father John Misty на фіті - це, звісно, один з найнадійніших способів "купити" мене як потенційного слухача своєї роботи (без жартів, бо його творчість я люблю і зараз якраз в процесі переслухування дискографії з думками про те, а чи не ранжувати мені його альбоми від гіршого до кращого 🤔), тому відгуку на альбом Лани не буде тільки у тому випадку, якщо до того часу небо на голову впаде.

      Видалити
    5. Father John Misty та Лана разом як кава та вершки... Насправді теж люблю обох із них, у Father чув лише останній його альбом, але він мені дуже сподобався, хоча решта юзерів його не дуже оцінили. Із Лани обожнюю багато чого (Born to Die, Ultraviolence, NFR) та й мій найкращий друг - її запеклий та радикальний фан. Тому без його розповідів, скільки разів Лана сходила сьогодні в туалет, у мене не обходиться не один день. Але цей сингл настільки підірвав мені мозок (що й відображено в моєму рев'ю на AOTY), що я тепер дуже сповнений ажіотажу навколо цього альбому.

      Видалити
  2. З творчістю Лани мені, насправді, не завадило б ознайомитися детальніше, тому що від початку до кінця я в неї чула лише кілька альбомів, а так в основному - тільки найвідоміші пісні. От якщо майбутній альбом виявиться настільки ж гарним, як сингл, та сподобається - закрию цей пробіл повністю).
    Що ж до Father John Misty, від спокуси написати якесь "простирадло" за його дискографією мене зупиняє розуміння того, що це ж дуже нішева штука, яка буквально тільки мені цікава і буде 😂. Хоча з іншого боку - про що ж ще писати, якщо не про те, що любиш. Плюс я так само думала, коли писала про Maybe Tomorrow від Low Roar, а зараз цей текст має в блозі найбільше переглядів. Хоча тут, безумовно, свою роль зіграло те, що він помер і це викликало в людей зацікавлення його персоною.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я думаю, що людям сподобається, коли вони отримають компактний та елегантний розбір всієї дискографії артиста замість того, щоб слухати її самостійно. Аудиторія любить, коли їй подають на блюдечку все готове і вставати не треба. Особисто мені було б дуже цікаво почитати ваші думки, а потім піти і сформувати свої власні, переслухавши всю дискографію за один день (як я зазвичай і роблю, а потім на наступний ранок відчуваю себе розчавленим вантажівкою лимоном)

      Видалити
    2. Ненавиджу порівняння музики з їжею, але слухати залпом дискографію навіть найулюбленішого музиканта настільки ж небезпечно, як наїстися занадто багато чогось, що дуже смакує - в результаті є ризик, що потім це буде викликати відразу. Тому я зазвичай слухаю по два альбоми в день, якщо беруся "опрацьовувати" чиюсь дискографію. А дискографію, наприклад, King Gizzard & the Lizard Wizard фізично неможливо подужати за один день, бо то божевільні люди).

      Видалити
    3. Ой, вибачте, більше так не буду. Я на останній Новий Рік робив повну ретроспективу гурту Fishmans і мені довелося прослухати та написати 10 рев'ю на 10 різних релізів десь за 3-4 дні, тоді мені реально погано було. Зазвичай я слухаю по 5-7 альбомів в день і багатьом виставляю просто оцінку без рев'ю, ще в малій кількості випадків можу написати якесь речення або абзац про те, що я думаю. А щодо King Gizzard - я дуже хочу в майбутньому зробити огляд їх дискографії, але я думаю, що за той час, поки я її буду робити - кількість їх альбомів помножиться на два.

      Видалити
    4. от саме тому огляд дискографії KG&LW має сенс робити тоді, коли вони оголосять про завершення творчої діяльності)

      Видалити
    5. На той момент у них буде релізів в дискографії як у Мерзбоу чи Бакетхеда, тож навіть не знаю, скільки часу це займе на той момент (f*cking eternity). Я якщо і вирішусь на такий відчайдушний крок, то може буду робити нові рев'ю на нові альбоми після огляду загальної дискографії в моменти їх виходу, щоб потім зібрати цілісну картину. Так буде легше, мені здається.

      Видалити
    6. До речі, я чув, що якщо повністю послухати всі альбоми KG&LW, то тоді ваші навички гри на гітарі проб'ють стелю та піднімуться до рівня Джимі Хендрікса чи Джона Фрушанте, ваша витримка буде як у тибетських монахів, а в саду будуть бігати аморфні гобліни, стріляючі в комах лазерами із інфернальної пустоти смаженого буття.

      Видалити
  3. Апдейт по синглу Лани: відгук буде в бліці, який опублікую десь 27-28 числа.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар